Нещодавно в нашому закладі пройшло групове консультування практичного психолога Ольги Огородник  "Створення розуміючого середовища для дітей із родин військовослужбовців".  Під час зустрічі говорили про створення  сприятливих умов для дітей, про проблеми у спілкуванні і взаємодії дітей, розглянули поняття «зцілюючий клас», обговорили засоби самодопомоги.

• Як же створити сприятливе середовище в нашому ліцеї. Основні принципи побудови моделі «зцілюючого класу», запропоновані німецьким професором Гарольдом Каруц.

За його визначенням, «зцілюючий клас» - це організація навчання, яка сприяє профілактиці та запобіганню травмування, оцінюванню травмівного досвіду та укріплює у дітей резильєнтність. В такій моделі навчання увага приділяється не тільки процесу навчання, а й організації комфортного та безпечного простору, в якому діти відчуватимуть себе в безпеці та підтримці.

• Введіть в школі ритуали персоналізованого привітання та прощання з дітьми. Це може бути ритуал на рівні класу, коли вчитель знаходить можливість звернутися до кожної дитини на ім’я і сказати декілька підбадьорливих слів, комплімент або подяку: «Добрий ранок, Марійка. Рада тебе бачити. Як твоє самопочуття сьогодні?»
• Особистий контакт.Тактовно цікавтеся життям учнів. Адже в часи війни воно може суттєво змінюватися кожного дня. І це впливатиме на здатність дитини навчатися, її самопочуття та настрій. Педагогічному колективу варто знати про важкі періоди в житті дитини, щоб ефективно її підтримати.
• Введіть традицію робити щоденний скринінг емоцій. Існує багато способів зробити це швидко та в ігровій формі. Важливо враховувати, хто в якому стані сьогодні. А також нормалізувати емоції, оскільки усі вони важливі і ми не маємо бути постійно радісними та бадьорими.
• Введіть традицію щоденних дихальних практик. По-перше, це позитивно впливає на стан нервової системи. По-друге, в ситуації гострого стресу ми можемо швидко згадати та застосувати лише те, що робили раніше.
• Соціальні контакти. Частіше використовуйте групові форми роботи. Це знижує відчуття ізоляції. А спільне виконання творчих завдань поліпшує комунікацію, розвиває креативність і є профілактикою булінгу.
• Салютогенний підхід. Передбачає опору на сильні сторони особистості, наявні ресурси і здатність справлятися. На це можуть бути націлені різні вправи або мовленнєві звернення: «Ти був дуже наполегливий у спробах виконати завдання. І нічого, що не вийшло цього разу. Ми спробуємо ще, і поступово все вийде. Це вимагає тренувань і практики.»
• Позитивний мікроклімат. Підтримуйте в дітях природне вміння радіти. Хвилинки гумору на уроках, цікаві ігри та тимбілдинги, встановлення спільних домовленостей та навчання ненасильницькій комунікації також сприятимуть формуванню позитивного мікроклімату.
• Креативність+активність. Давайте учням більше завдань, направлених на розвиток уяви. Заохочуйте прояви креативності, спонукайте до розмірковування і створення простору, в якому кожна думка є важливою та ціною. Використовуйте інтерактивні форми роботи, дбайте про можливість рухатися.
• Розподіл обов’язків. Дайте кжній дитині маленьке доручення, як наприклад: взяти з собою воду чи зачинити вікно у класі, вимкнути світло чи взяти коробку з іграми в бомбосховище
•