Україно, рідна земле!
Чому ж на твою долю
Випало так багато страждань?!
Голод... 
У смутку і скорботі доземно схиляємо голови, вшановуючи пам’ять мільйонів невинних жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України, які примушують стискатися людські серця! І одна із найстрашніших – Голодомор. У ліцеї було проведено різні заходи, приурочені вшануванню пам'яті жертв Голодомору. Учні запалили свічку пам' яті біля пам'ятників у Таргані та Володарці, відвідали локації тих страшних подій  у Музеї, переглянули виставку літератури у бібліотеці, провели хвилини пам' яті по класах.

Біль огортає душу, коли чуєш і усвідомлюєш те, що відбувалося в ті страшні часи... Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була!
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось!
День пам'яті жертв Голодомору
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!
Україна пам’ятає!

ЗАПАЛІМО СВІЧУ У ДУШІ!
Запалімо свічу у вікні...
Як за Правдою світ зголоднів!
Нас мільйонами клали до ям,
Прищепляли живим забуття,
Колосок виривали з руки,
Нерожденним гасили зірки,
Наші долі в'язали вузлом,
Вишкрібали майбутнє нам з лон,
Плюндрували усе нам святе,
Доки Голод жер наших дітей....

Запалімо свічу - най горить,
Не загасять лампадок вітри -
А роздмухують в серці вогні,
Що священний розбудять в нас гнів,
З душ поснулих зірвуть пелену,
Сплатять борг за не нашу вину,
Постирають минулі страхи,
Відпокутують Роду гріхи...

Запалімо свічу, запалім,
Аби Бог нас почув -
Відмолім.
Наших предків, чий тлін у полях -
Ради наших дітей і життя!
Валькірія Крісман